Пісня “Голе-голе моє поле!”

Голе-голе моє поле!

Де ж ви, ясні квітоньки?

Позгасали, поспадали,

Як на небі зіроньки.

І стебло пересхло,

Як билина, полягло.

Діти-діти, мої квіти!

Як погляну я на вас,

Серце мліє, каменіє,

Що цвіли ви тільки раз.

Раз росли, раз

І без долі опали.

Не для ділка свого

Вас ізссала, як дитя,

То жарою, як марою,

Перервало вам життя.

І роси ні

Не спадало для краси.

І дівчина, як калина,

Вас не рвала на косу

Вас

Вітри буйні без часу!

І без літ на весь

Розпустили в’ялий цвіт.

Доле-доле, моя доле!

Верни ж мої квітоньки,

Верни діти, мої квіти,

Верни ж мої зіроньки!

Але ба — не сівба!

Не мине моя журба!