1 min read
Слушать(AI)Загадки
Позбирались дукачі,
Добре
Давай,
Мошку, загадок!»
До жидка пристали.
А жидок собі бім-бім,
Пейси
Як завдати, так завдам,
А хто не
А ті кажуть:
Не журись!
За то буде плата.
Хто не скаже, що то є,
Заплатить
Угадайте ж,— каже
Що удень чорніє,
Що біліє уночі,
А ранком
Добре!» — кажуть.
От прийшли
Гадали-гадали,
Далі бачать, що не сил,
По дукату
Що ж то,
Мошку, таке є?»
Жидюка питають.
А той:
Гирсти!
Що то є?
А я почім
Ну ж бо,
Мошку, не
Та жарти до ката,
Я і сам собі
Цілого дуката!»
Руданський Степан
Стихи Руданського Степана. (25 декабря 1833 [6 января 1834] — 21 апреля [3 мая] 1873) — российский и украинский поэт, переводчик и драматург, ав
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Преслів’я “Спив до дна я прикрий келих”
Спив до дна я прикрий За здоров’я долі, І з похмілля моє Розривають болі
Добра натура
Грає скрипка, грає І бандура грає; Чумак літом у Гопки витинає
Чи далеко до неба
Що п’ять верстов — то й коршомка, Нічого й лічити, Бо п’ять верстов як проїдеш, Треба й відпочити
А не халасуй!
Ото, тату, маєм Каже А якби нам іще Та муки до рук