Де ходили ми степом тим,
Вже не б’ють крильми стрепети.
Не сміється ніч зорями
Там тепер все зорано.
Пригадай колись, любая,
Скільки там було люблено!..
Воду п’є з Дніпра вересень.
Сам-один пливе селезень.
1 мин
СлушатьВересень
0
0
14
Подарок
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…
Другие работы автора
Білий цвіт
Зацвіло І дивно, Та й спливло над Димом…
Світанок
І почулося знадвору, Із міської тишини: За Дніпром співають Солов’ї і ясени…
Балада про чорну тугу
Піла скрипка, гикав бубон, Сонцем квітла флейта Сакс надутий Ледь за ними плентав…
Ніч у саду
Ми в курені прокинулись вночі Далекий вогник блимав на оборі Кричали десь над Ніжином сичі, І небо в сад обтрушувало зорі…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
