Світанок

І почулося знадвору,

Із міської тишини:

За Дніпром співають

Солов’ї і ясени!

Золоте лягло на синє,

Ніч згорнулася в сувій.

Білий сон крізь

Ще дивився із-під вій.

О пришерхлих вуст причастя,

Спомин дива на руці!

Двоєдиність муки й

На досвітньому лиці…