1 min read
Слушать(AI)“Тихенько відійди”
Тихенько відійди,відколивайсь, як звук, —холодний блиск водиуже торкнувся рук.
Це осінь починадочасно брати квит —її рука сумнакислички рве на спит.
В маленький козубокопеньків набери,тихенько на клубокпозмотуй кольори.
І відступись ще развід спокою свого,від вицвілих окрасі будь-яких пригод.
І сам на самотізнайди собі ізновслова якісь «не ті»про радість та любов.
Щоб в них, як у струмку,просвічувало дной несло снагу терпку,як молоде вино…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
На спадку вечора
Не віддзеркалює водауже ні хмар, ні птахів І сонце, випавши з гнізда,вниз покотилось з даху Перехилились голоси—аж мур небесний тріснув,та з тріщин краплями росипросочувалась І позліталися давноу вулик звуки й бджоли
Мудрість
О не стреми свій лет, обмеж себе собоюі визнач наперед любов свою журбою Бо над усім завжди горує день печалі,і будеш ти один різьбить свої Огромлений твій слух шукатиме мовчання,і виснажений дух вгамує поривання І, сівши на поріг, ...
Шістнадцять рядків про дощ
Таких крейдяних хмар не бачив я давно:вони громадно йшли на сплющене вікно Чи втрима рами криж, в якому скалки склатернинами стирчать, придатні для чола Зсувалися шпилі, мінився колір хмар,розверзнуте нутро вниз вивергало жар І попі...
По льоду за мотивами народної пісні
По льоду, по льодусвою долю поведу Доле моя швидкоткана,під тобою крига Жовта тріщина біжить,щоб заткати білу нить Луб’янії личакиковзають уздовж ріки
