Не віддзеркалює водауже ні хмар, ні птахів.
І сонце, випавши з гнізда,вниз покотилось з даху.
Перехилились голоси—аж мур небесний тріснув,та з тріщин краплями росипросочувалась
І позліталися давноу вулик звуки й бджоли.
А з кухви молоде виновже цебенить додолу.
В кубельці світла груші сплять,хоч тонко скло дзенькоче,і кругла місячна печатьскріпила аркуш ночі.
А з-під острішка виноградна стіл схололий блима.
І брата віддзеркалив братширокими очима.
Відсутня відстань — в дзеркалахбезмежна перспектива,
І неньки тінь покрай столазасвічена щасливо.***
