2 min read
Слушать

Людський слід

Це він і вона, залишаючи слід,

Спішили назустріч рокованій миті.

Чотири мільйони невивчених

Чадів цей вулкан на сліди піврозмиті.

Цемент утворився з тієї золи,

Вулканам старим вже давно не димиться.

А так, ніби вчора вони тут пройшли

Мужчина і жінка.

Самець і самиця.

Ще звірам, не людям, належав цей світ

Їх роги і зуби розкидані

Чотири мільйони невивчених літ!

То що ж ми робили

Не мавпи, а люди?

Встановлено: ноги такі ж, як у нас,

А значить — і руки.

І розум, і

Чого ж нас так довго обточував час

Стругав і кував на розпеченій суші?

У дикості — вічність.

В державності — мить.

О небо!

Навіщо над нами глумиться?

І знову земля, як вулкан, задимить,

Щоб слід свій

Самець і самиця.

Сліди чоловічі й жіночі

Відіб’ються в магмі.

Неначе на

Людино!

Ти нужа в волоссі

Чи, може, нейрон планетарного мозку?

0
0
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+