В-ці
Коли зблисне річка в рогозі,під сонцем ринучи в стави,я босі ноги згадую в грязі,що мовчки бачили і ви.
І відвертаюся лицем від плес,де й сонце соромом стає,бо ви його з водою, як з небес,у серце занесли моє.
1 min read
СлушатьЗагадка
0
0
39
Give Award
Осьмачка Тодось
Феодосий (Тодось) Степанович Осьмачка (укр. Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка; 1895—1962) — украинский прозаик, поэт, переводчик. Автор стих…
Other author posts
Утома
Глибока осінь На берег тягне з-під млина, Де перестояну Ламає дівчина мала;…
Україна
Шляхи мої неміряні,гори мої неважені,звірі мої не наджені,води мої не ношені,риба у їх не ціджена,птахи мої не злякані,діти мої не лічені,щастя моє не Оце така я в тебе матінка,в руці Україна синєнебая 1917…
Немає
Я уникав кохання та приязнізавжди і на землі, і на річках,неначе спільної кімнати в лазні,де тільки ґудзики на сорочкахі всім і кожному ще не відоміі ніби грають ролю таємниць,що не даються сумніву, ні втомі,неначе в червні щебетання птиць І ...…
Майн лібер
Ніхто ні хусточкою не махав,і не казав ніхто “прощай”,коли мій поїзд від лісів і травмене відвозив у ґранітний край А згарища і вдень, і в тьмущу темв нещаснім, змученім краюдиявольським світили ліхтаремв байдужість чорную мою І люди, вб...…
Comments
You need to be signed in to write comments
