Над кругом світовим,над степом самосійним —летить пилок, летить,запліднюючи час,щоб ми жили життям рослинним та подвійним,щоб до землі коріння прикоренило нас.
Розлогий пройде шум, і голови схитнуться,лиш літоросль повзуча не ляже на вітрах;коріння родові в землі переплетуться,минеться буревій, верхами пройде
І випроставши дух в поставі стебловитій,ми понесем пташок в коронах власних гніздназустріч теплим дням розгойданого літа,і вихудла земля знов поженеться в зріст.
Тримайне міцно ґрунт корінням рідкуватим,тримайте ув очах і простір, в мові ж —
Запліднена земля поверне наші втрати,розкривши всі скарби на глибині для нас!***
