Згортання

У царстві спокою вивершувався світі птичі голоси виблискують черлено.

Лелеки молоді, почавши свій політ,спалахують крильми і схлипують блаженно.

У промені життя струмує голос твій:— Вертайтеся назад, минулі дні і птахи!

Загострюється клин, зника у висотіі зваблює тебе пірнути в небо з даху.

Не важиться нога цю землю відштовхнуть,не важиться рука і крокви відпустити.

Хоч з обрію зліта стрілою гостра путь,і перед злетом кінь підняв важкі копита.

Сьогодні стиснувсь час пружиною в зерні,земля на корінцях міцніше запеклася,і квасолини струк так посміхнувсь мені,немовби розгадав всі таємниці часу.

І погляд повернувсь, загострений назад, —у глибині очей опуклились

І хочеш ти сказать: — Вже скоро

Та в горлі всі слова, мов стиснуті пружини.***