1 min read
Слушать(AI)Зимовий етюд з горобиною
Відбунтували, відлюбили,
Все розгубили на бігу.
Останні грона
Горять на білому снігу.
Так первозданне, так
Зачарувала слід зима.— Озвись! — кричу тобі.— Кохана!
Озвись!!
А голосу — нема.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Залізобетонний полігон
Хрущав граніт на щелепах дробарки Спливав Печерськ у банях-цибухах По зміні я виходив з кочегарки, І ранок в небо співом вибухав
Портрет в червоному
Я люблю тебе в червонім Срібні чайки понад морем Я люблю тебе в червонім Божевільний злет брови
Неоліт монолог
Над степом повінь місячна пливла, Я гола йшла, збирала квіт ромену В моїх очах кипіла синя мла, І місяць цілував мені рамена
Життя
Пливли вони між Воду жменями черпала Було на ній біле плаття, Ще й коса текла хупава
