Пливли вони між
Воду жменями черпала.
Було на ній біле плаття,
Ще й коса текла хупава.
А як назад повертались,
Бралось кригою латаття.
Недоріки ж посміхались:
Нащо бабі біле плаття?
1 min read
СлушатьЖиття
0
0
48
Give Award
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…
Other author posts
Прощальні гладіолуси
Ще довго так в твоєму Дзвеніли сміхом кришталі Блідо-рожеві Прощально шерхли на столі…
Через роки
За О І знов, сяйнувши з вінець винних, Ти пропекла мене Дитинним зламом вуст…
Солдати Вітчизняної Ввійни
Схиляються у траурі знамена Змовкає мідь оркестрів молода І знов нас викликають поіменно, І хтось в строю за нас відповіда…
Напруга
Інженерові-енергетику М Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай Морок ночі…
Comments
You need to be signed in to write comments
