1 мин
Слушать(AI)Вісім очей
Вісім очей,я маювісімочей –одні очі,щоб бачитимою шкіру,що жде поворотутвоєїіз пасовиськтуману,другі очі,щоб бачитимої пальці,що шукаютьсвоєї батьківщинив твоїх устах,треті очі,щоб бачитимій віддих,що ждесвоїх контурівна теплих рогахтвоєї шиї,і п’ять очей,щоб бачититвоє обличчя,що
І всівісім очей,щоб нимиплакати,коли від меневідходиш!
Юрій Тарнавський
Український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Старий король
На тронізі своїх костей,що скриплять,і з власноїрозхитаноїтінівін сидитьу короніз мухна лисійголові,і сльозиз вапната синьоїфарбитечутьпо йогощоках Замість берла,він тримаєсвій вказівнийпалець,замість держави,чашкусвого холодногоколіна В...
Антиукраїна
На поверхні хортиць, запалі, як щоки,виходять ті, що залишилися з запорожців,одягнені в модерні шаровари піжамі з мовою, знищеною Рязанню, як хемікалією Деякі стараються закрити свою совістьвишивками, які до цього замалі,інші прикривають її б...
Україна
Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора — К...
Птах не сидить на гілці
Не прилетів птахдо гілки, виднона ній тільки місцедля його ніг, довкругинеї порожнечу, подібнудо саду, купи білогоповітря, ширші вгорі, балянсуютьсяна її кожній бруньці Хтось приклав тисячухолодних дзеркалдо неї, і в кожнімвона не ворушиться,...
