1 min read
Слушать(AI)Україна
Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень.
Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою.
Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора.— Країно зі стогонів і молитов,важливий продуценте смерти,недаром своєю формоюнагадуєш розжоване серце.
Юрій Тарнавський
Український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Старість Казанови
Кожного погідного ранку Казанова,одягнений в рожеві жіночі панчохи,виходить на вузькі левади містазбирати зомлілі метелики презервативів Стіни його кімнати облупленізмощеними муміями поцілунків,які він витяв тремтячою рукоюіз уст старих дів, ...
Росія
Країно, що страждаєш на комплекс материнстваі обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови,хіба не знайдеться серед твоїх синівхоч одного, який сказав би: Залиши їх, Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками,мов немовлятами в д...
Я
Я не поет,бо мої слова грубі,як поліна,і не мистець,бо мадонни німі до мене,як чужі фотографії,і не філософ,бо не можу читатині Канта,ні Декартаале коли нічі коли пече мозок,що мені робити — коли б я вмів ходити на голові,я ходив би
Птах не сидить на гілці
Не прилетів птахдо гілки, виднона ній тільки місцедля його ніг, довкругинеї порожнечу, подібнудо саду, купи білогоповітря, ширші вгорі, балянсуютьсяна її кожній бруньці Хтось приклав тисячухолодних дзеркалдо неї, і в кожнімвона не ворушиться,...
