1 мин
Слушать(AI)Батьківщина
Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі.
Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ.
Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір.
Ще горить твоєї молодості світло,хоч новий десяток літ береш на плечі.
Слухай:
Батьківщина свого сина кличенайпростішим, неповторним, вічним словом.
У воді відбились зорі і обличчя,кароокі люди і співуча мова.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Спротив
Чи то струни, чи не струни,чи то, може, вістря шпаг Вік минув зеленорунний,що садами ніжно пах Навіть скрипки срібні жилине заплачуть серед туч,хоч на серце наложилиднів твердих тісний обруч Так стоятиме навпроти,хоч до цього не при...
Весільна
Для Послухай: б’є весільний бубоні клени клоняться, мов пави В твоє волосся, моя люба,заплівся місяць кучерявий Чому пригасла скрипка трохи,чому тремтить твоя долоня
Червона китайка
Горять, як ватра, забобонивіків минулих — снів іскристих В китайці заходу червоніймоєї молодості місто Лопочуть зорі на тополях,і люди хрестяться з тривоги,коли ножами місяць колютьхасиди в чорних синагогах Моє містечко таємничев хл...
Назавжди
Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка,і тінь замазує панни, мов образи затерті У склянці золотавий чай Так хочеться опертисьоб край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,дивитись, як сумна зоря останнім поцілункомпрощаєть...