Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі.
Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ.
Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір.
Ще горить твоєї молодості світло,хоч новий десяток літ береш на плечі.
Слухай:
Батьківщина свого сина кличенайпростішим, неповторним, вічним словом.
У воді відбились зорі і обличчя,кароокі люди і співуча мова.
