1 min read
Слушать

Ранкове сонце

Ранкове сонце – серце моє,

Дзеркальна глибінь тепла.

З прозорим ранком воно

І гляньте!

Імла втекла!

Вам не чужа моя душа,

В ній плюскіт і ваших

Хоч вас обігнала її

На сотні, тисячі миль.

Убогі душі я

Барвами ніжних фарб,

Жербрацькі торби

Беріть мій світ, мій скарб!

Скільки німих у вас пісень!

Тільки торкнись!

Поруш!

Я буд грати і ніч, і

На арфах ваших душ.

Я не стурбую спокійних

Журбою своєї душі.

Люблю ваш біль, люблю ваш сум,

Як і радощі чужі.

Хіба ж не сонце – серце моє?

Душа – не прозора глибінь?

В повітрі замки вона

Над царством ваших терпінь.

З

И

Ш

Ь”,

З

У

Е

Е”, 1919.

0
0
162
Give Award

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Бодхисатва
Фауст краткое содержание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+