Іде кіт через
Чорнолапо на обід.
Коли чує він:
Його біла підзива.— Ти чого йдеш через
І лишаєш чорний слід?— Бо я чорний, — каже кіт,
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!1969
