1 min read
Слушать(AI)Марія
На базарі рученьки ісклала,
В білій хустці, в сірім піджаці,
Голову на буханець поклала,
Задрімала в хліба на щоці.
У чоботях, в темній спідничині,
В білому
Спить собі в базарній хуртовині,
А оса тим часом на
Гомонить, по сливах… Задрімала..
Промінь сонця гасне у косі.
На буханець голову поклала,
Продає ті сливи уві сні.1963
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Пісня Сіроманця
Познайомився з лісом, травою, грозою, І на лапах моїх доцвітає весна Походив по снігах, понапивався водою, Понаслухав рушниць – їм немає числа
Слово димаря
Я належу землі, бо ім’я моє — глина Я лежав в тишині від життєвого плина Під дубами і хвилями, під Свої жили багряні я в землю заглибив
До себе
Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись на стебло, Не дивися на те, що було і цвіло
Дума про Британку
Юрію На срібнім ковилі, на сизім полині, На півдні України при лимані, В гнідих степах на степовім
