1 мин
Слушать(AI)Князь
Ще гори куряться від снігу,сім стріл неначе сім пісень,і юнака вітає деньокриленим найменням:
Ігор.
Горять скрипки в весільній брамі,на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,весни розспіваної князь.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Сутінь
Долоні сну в весінніх сіняхлягли на струн прощальнім шумі В твоїх очах блакитна сутінь Не дно кларнета — дно задуми Мов зустрічі давно забуті,подертий шовк твоїх левконій
Весільна
Для Послухай: б’є весільний бубоні клени клоняться, мов пави В твоє волосся, моя люба,заплівся місяць кучерявий Чому пригасла скрипка трохи,чому тремтить твоя долоня
До весни
Весно — слов’янко синьоока,тобі мої пісні складаю Вода шумить у сто потоках,що з дна сріблистим мохом сяють Направо льон і льон наліво,дібровою весілля їде Скрипки окрилюються співом,і дзвонять тарілки із міді
Спротив
Чи то струни, чи не струни,чи то, може, вістря шпаг Вік минув зеленорунний,що садами ніжно пах Навіть скрипки срібні жилине заплачуть серед туч,хоч на серце наложилиднів твердих тісний обруч Так стоятиме навпроти,хоч до цього не при...
