Осінній, сірий день.
Над лісом крячуть
І вітер у корчах дивними
За літом плаче.
З зимна терпнуть руки,
Сміх, радість і життя мадрують ген світами.
В такий осінній день як добре мати друга!
З ним про весну, про літо говорити.
Не так нудна була б осіння туга,
І не було б так скучно в світі жити!
В такий осінній день була би ти для мене,
Як у темниці квітці сонце ясне.
Та що робить!..
Йде верем’я студене,
А моє сонце в хмарах тоне, гасне.1901
