На вгороді коло броду

На вгороді коло

Барвінок не сходить.

Чомусь дівчина до

По воду не ходить.

На вгороді коло

Сохне на

Хміль зелений, не

Дівчина з хатини.

На вгороді коло

Верба похилилась.

Зажурилась чорнобрива,

Тяжко зажурилась.

Плаче, плаче та ридає,

Як рибонька

А над нею, молодою,

Поганець

Друга половина 1848 г.,

Косарал]