1 мин
Слушать

Смерть ланкової

Вмирає жінка.

Голова її

Вже осипається зимнім цвітом.

Ще й коса золота, як той гострий орден,

Що понесуть за нею на цвинтар.

Вже безносу чути, як іде навшпиньках.

І нема їй слова, нема зупину.

І плаче земля, бо вмирає жінка,

Що родила цукор в гірку нашу днину.

А небо осіннє таке безкрає,

Що і птах не знайде, де притулиться.

І плаче жінка, бо земля вмирає.

Що родила жито в безхлібнім віці.

І щоб жінчине серце — вогненне гроно

Не розпалося марно в малі жаринки,

Українська земля в своє чорне

Візьме біле лоно золотої жінки.1968

0
0
121
Подарок

Кисельов Леонід

Стихи Кисельова Леоніда. Леонид Владимирович Киселёв (21 сентября 1946 — 19 октября 1968) — советский поэт (писавший на русском и украинском язы…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Суррогатное псевдоматеринство
Рудбекия (Золотые шары)
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.