Ми ра́зом дрейфуємо у Морі Щастя
В якому наш човен це пригорща сміху
Знаєш, стосунки це як перше причастя
Де ми, як діти шукаємо втіху.
І поки лежиш ти на моїх колінах
Дивишся в небо і читаєш псалми.
Я проведу нас по християнських руїнах
Де час це бензин, а вогонь - лакей тьми.
Коли вмілі люди забудуть про совість
Коли ми прибудемо в наш добрий мис
Давай ми разом напишемо повість
Про вбивчий і гострий нержавіючий спис.
І знову і знову ми шукаємо світло
Під час довгих пологів мами Землі
Вона принесла нам подихи вітру,
Гірські зливи влітку в спекотній петлі
Давай ми з тобою застрелимо зиму
Задушимо галстуком мрії весни
І будемо спати в густій хмарі диму
Адже крізь неї не видно війни.
