2 min read
Слушать(AI)І будемо спати...
Ми ра́зом дрейфуємо у Морі Щастя
В якому наш човен це пригорща сміху
Знаєш, стосунки це як перше причастя
Де ми, як діти шукаємо втіху.
І поки лежиш ти на моїх колінах
Дивишся в небо і читаєш псалми.
Я проведу нас по християнських руїнах
Де час це бензин, а вогонь - лакей тьми.
Коли вмілі люди забудуть про совість
Коли ми прибудемо в наш добрий мис
Давай ми разом напишемо повість
Про вбивчий і гострий нержавіючий спис.
І знову і знову ми шукаємо світло
Під час довгих пологів мами Землі
Вона принесла нам подихи вітру,
Гірські зливи влітку в спекотній петлі
Давай ми з тобою застрелимо зиму
Задушимо галстуком мрії весни
І будемо спати в густій хмарі диму
Адже крізь неї не видно війни.
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Всегда смотри на людей.
Всегда смотри на людей с высока, Но только когда помогаешь подняться. Помни - гордыня тебе давно не сестра, И надо человеком всегда оставаться. Не нужно летать в своих светлых мыслях
Будь его...
Будь его пространством. Лучше кислородом. Будь его опорой. Кирпичной стеной. Скажи пусть спрячется за прекрасным горизонтом. А сама держись за его худенькой спиной. Пойми, что он как и все, далеко не идеален.
Розбуди мене
Розбуди мене взимку цілунком у шию.Приготуй мені каву із ранішніх сліз За це я тебе власним тілом укрию. І в обіймах будемо летіти десь вниз Краще голки під нігті, ніж довго без тебе Віддаю перевагу ударам серпом
Придай мене вогню
Придай мене вогню тому, що я не гіднийБути знов присутнім у цьому домі світла Кидай в мене каміння тому, що жалюгідне Моє ставлення до тебе і до свіжого повітря. Я деколи не знаю де мої чорні тіні. Може ходять по підвалах, їдять с...
