Розбуди мене взимку цілунком у шию.
Приготуй мені каву із ранішніх сліз
За це я тебе власним тілом укрию.
І в обіймах будемо летіти десь вниз
Краще голки під нігті, ніж довго без тебе
Віддаю перевагу ударам серпом
Ти є мій кисень, ти моя потреба
Тебе вкотре бачу за своїм вікном.
Ввійди в мій організм через катетер
Стань моїм особистим пеніциліном
Я твоя межа, я твій власний фарватер
В момент коли ти є моїм вітаміном.
Твоя душа мене вкотре рятує
Напоює темними жа́хами свят
Тому що наш бог вже всоте лютує
Він вже старий, йому за шістдесят.
І він скоро піде, залишить нас вдвох
Закриє за нами усі чорні двері,
А потім спали́ть весь чортополох
І напише три слова на святому папері.
