Чорні клавіші

Між нами — маятник і провалля,

Лабіринт запозичених хибних ідей.

В пустелі розквітнуть конвалії,

Опівночі розпочнеться день.

Так, ніби тисячу років

Дивимось один сон на двох,

Одними сходами кроки,

Той самий кармічний урок.

Між нами юрба — то розлючена, то ледача,

Терабайти книг, світлові роки.

Але я вірю, що удача -

Більш, ніж переможний рух руки.

Навіщо “додавати в друзі”

Того, хто живе в голові?

Хай живуть ілюзії

Поміж заспаних вій.

Потрібна від Вас не реальність,

А лише можливість побачити інший бік,

Наблизити досконалість.

Ваше ім’я — чорних клавіш крик.

Тіні замість портретів.

Цитати замість опіній.

Нечутно втрапляю в тенета

Вашої долі ліній.