1 мин
Слушать(AI)Коло змін
Жаркий, духотний день, зомлівши,мов стовп, упав на груди ночі.
Що ти згубив, не знайдеш більше,і час надію розхлюпоче.
Ще піна світла з дзбана сонцяпарує пилом з теплих мурів.
Не жди від долі оборонця,від пазурів в овечій шкурі!
З-за золотого шумовинняніч блакитніє чиста й вічна.
Знов знайдеш суть у колі зміннім,щоб в зміст незмінний вірить міцно.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Гірка ніч
Заснули люди в чорнім місті,під ковдрами леліють сни Твоєї мрії не поміститьцей світ безкраїй та тісний Замовкли голоси охриплі,і спокій крила розпина,і північ зерна маку сипле,та не для тебе тишина І ось дрібний чорнявий хлопецьпід...
Зима
Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять О боже, стережи в завіюі людські, і звірячі кубла У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблясто-синій меле Назустріч бурі ніч іскриться,провалюючи небом села
Об’явління
Я ждав так довго, я ждав на хвилю ту,як врешті зрозумію життя таємний глузд,зів’ялий лист незнання, мов буря, розметуі роздеру безвісність, мов плахту, нагамуз Землі закриту книжку в обгортці синій небаз дрижанням від напруги руками розгорну<...
Червона китайка
Горять, як ватра, забобонивіків минулих — снів іскристих В китайці заходу червоніймоєї молодості місто Лопочуть зорі на тополях,і люди хрестяться з тривоги,коли ножами місяць колютьхасиди в чорних синагогах Моє містечко таємничев хл...
