1 мин
Слушать

“Світліє корою прожилля беріз”

Світліє корою прожилля беріз,їм сила незрима напружує віття:цей смуток звідкіль, що до кістя приріс?

Невже починаю старіти?

Скупішають рухи, і важчає крок,і світло вбираю обличчям всезрячим.

Як ніздрі лоскоче квітневий димок!

І як безсоромно я

Чому проминає усе? — не збагну,хоч мудрий і все розумію;і радісно б треба стрічати весну,—забув? розучився? не вмію?

Бо листя трухляве, і повсть трав’януне взяти до рук, від землі не відняти;і бачу на відстані матір сумну,що скалкою чистить лопату.

Незрячим обличчям вбираючи шлях,вона наслухає скорботу.

Під нігтями в неї чорніє земля,земля запеклась на

Крізь прорізи білі у чорній стіні,що простором зветься та лісом,ще видно похилу самотність мені,а далі — шовкову завісу…***

0
0
84
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.