1 min read
Слушать(AI)Ніч
Міх хмар із зорями, мов з житом,бере на плечі ніч і йде.
У круглім місяця коритізамісить тісто золоте.
Дівки п’яні, мов грім, проходять,реве із зодіака Бик.
Земля запліднена, і водиу куряві масних музик.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Лещетарі
На кичери, гори, ліси,мілкого срібла басейни —навпрошки, навскоки, навкоси,навпрямки, навперейми Вітер гір, мов холодна вода,вимиє нам легені Морозу сила молодависталить наші жмені Сила пекуча, тріскуча морозувигострить, наче бритву...
Вітер століть
І вітер віє від століть,крилатий, вільний і неспинний,і вчить свободи, туги вчитьза чимсь незнаним і нестримним І повторяє нам прибитиму зривах страчених намарне,що вже ніяк життя спинитиі що життя це не казарма 13 березня 1935
Автопортрет
Я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені” Я — закоханий в житті Привітання життя” З першої книжки
Романтизм
Над морем в хмарах марить чорна галич,ліричний місяць потопає в тінь І дикі скелі й синя далечінь Пливуть похмурі Байрона ушкали В городі в темну ніч самітний Вертерна зір вазі сам важить світ і серцесвоє й сумує, що живе, не вмер ще
