1 min read
Слушать(AI)Вітер століть
І вітер віє від століть,крилатий, вільний і неспинний,і вчить свободи, туги вчитьза чимсь незнаним і нестримним.
І повторяє нам прибитиму зривах страчених намарне,що вже ніяк життя спинитиі що життя це не казарма.13 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Буря
Надходить буря Сиві вільхив тривозі туляться до себе Щоб відідхнути, просить пільги,хоч на хвилину, в багрі небо Мов стовп, піднявся вихор тричі,і сяють блискавки, аж макичервоні сплющують зіниціі клоняться хорунжим ляку
Яворова повість
Мала Мав дяк в селі найкращу доню,дівчину явір покохав Почула плід у свому лоніпо ночі, п’яній від гріха Дізнавшись, дяк умер з неслави,мов ніч похмурний був і гнівний
Вишні
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко Моя країно зоряна, біблійна й пишна,квітчаста батьківщино вишні й соловейка Де вечори з євангелії, де світанки,де небо сонцем привалило білі села,цвітуть н...
Прощання школи
На вулиці підніс угору вітерна привітання дня пилюки бовдур,немовби капелюх із голови В очах танок шалений чорних літер Гляджу на гір далеких темну говдута на пісок подвір’я половий Зі школи ідучи поворітьма,несу листок на пошту до ...