1 мин
Слушать(AI)Червона китайка
Горять, як ватра, забобонивіків минулих — снів іскристих.
В китайці заходу червоніймоєї молодості місто.
Лопочуть зорі на тополях,і люди хрестяться з тривоги,коли ножами місяць колютьхасиди в чорних синагогах.
Моє містечко таємничев хлоп’ячих споминів заслоні!
І знов минула юність кличе,як давні кличуть забобони.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Поема про вітрини
Скляні очі кам’яниць,над ними чола балконів,рійний, стрійний танецьсвітла красок, тонів О місто, місто, місто –гігантний заліза та бетону тин О місто, місто, місто –задимлене в неба блакить алмазними зіницями вітрин Очі скляні кам’я...
Золотоморе
Йде дощ малин Племена бджіл шаліють Струни світлапоторгані Приїхали посли з золотоморя
Шум
Шумить і шамотить шумка шума,шум прибирає, як весною повінь,і кожен лист на дубі шуму повен Здіймає шлик із голови чумак Шпарка шурнула шурубура шуру,мов малахай, маха майном у майі розвіває все кругом украй,що людям аж мороз іде за шкур...
Троянди
Пора троянд спізнилась, сестро,так довго ждали, аж приходить На милі сонця, світла верствирозміряно і землі й води Хоча це світло надто кволе,хоч надто рано й сніг упертий,ощадне сонце й зелень гола,все ж день рясний на чар нестертий<br ...
