1 мин
Слушать(AI)Осінь
Не робили трагедій зі спогадів,
Не ховали серця у знеструмлених
Таємничих клітинах сходових.
Позабули про дні минулого,
Легковажно-далекоглядні
Химерні враження...
Ми були одним привидом,
Одним духом зі світлом, тінями
Та яскравим осіннім заревом.

Марина
My poetry doesn't reflect my feelings.
It mostly stems from observation and communication with the others and sometimes from long days of readin
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Довіра
Людьми керують гормони, А суспільством - товсті гаманці Та великі ЗРК. Щоразу у великому місті
Пантеон
От завершу писати дисертацію з Вас, І що далі? Чи зникне з мозку холодний компас, Розібраний на деталі?
Букет
В палатах каменных нам не спалось. Под нами - бездна, чересполосица голосов, Заумь корпоративных ключей И девушка-сисадмин на метро
I know
I know what we are made of And still I care Of the planets we had left, Of the lands still not conquered,