В раю блаженних мук, де на тонких
Ростуть, звиваються химерні квіти зла,
Подібні до очей жіночих і звіриних,
В пекельному раю його душа жила.
Лякати буржуа, назватись людоїдом,
Що хтів би скуштувать малесеньких дітей;
Впиватися гірким, самотним, тонким
Нездійснених бажань і неживих ідей,
І бачити в вині безстидної
Вино Причастія, єдину кров
Хіба таке життя, потворне і химерне,
Не зветься: красота?1920
