1 min read
Слушать(AI)Моє піднесення
Хутко-хутко в мене виростуть
І покину я позичені
Ах як це гарно і як
Я почуваю як росте сила як міцніє
Мене усього сила вхопила і
Я народжуюсь на світ знову.
Скоріш обминути скоріш усіх
Щоб усе перечути і на світі усе
Бо не чую вже тіла і не чую вже
Не хочу я дому не маю більш домуне існують більш
Мені хочеться далімені хочеться вище десь
Вище фарби музики і слова.23.
V. 1916.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сонцекров
Без сонця жити я не Стерпіть не можу я холодних Я сонцекров люблю і в крові І знову сонце в кровофарбах
Вірш “Безумить грюками”
Безумить грюкамирозривається метальскрипить ріже стальбрязкотах руйнуїверескливість машинитьлоскіт автоспівають шинисиренить зойкністьпохапливить тупотіннянезримлять крилатріпотігамір залізних експериментів ***
Витиск
Ах, розумієте — нудьга наринула Що я не такий, як всі Ночі опошлені доля У парку з серцем наодинці
Річ
Я хтів щоб не розуміли людищоб з мене завше сміялисьщоб замість привітання бачив тількипростягнуто-презирливий палецьвсі вони такі малі їх так багатоя сампро них думаєшдумки заполонилисплелись почуванняі їх так багатоя самтому веселийжурнийочі мої...