1 min read
Слушать(AI)Подвійний концерт
Коробка радієва й квіття.
Крізь чорну скриньку йде музика.і душі квітів світлом світять,що з нього ясність б’є велика.
Дрібненька флора звуків, човенмелодій на морях етеруі світла з квітів вечір повензмінив кімнату в чар – печеру.
А знизу під концертом квіття,мов кара за краси провину,жде кіш подвір’я — царство сміття,де квіти й звуки згодом згинуть.
Дивись у яму мертвих квітів!
О, чи зумієш, майстре сяєв,своє мистецтво протерпіти?
Не тільки їх краса карає.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Віщий дуб
Сніг зеленіє в світлі ночі,сніг блакитніє в світлі дня Цей дуб — то дерево пророче,корява ліра з його пня Сніг попеліє в сірий вечір,щоранку у вогнях цвіте Із рани сонця кровотечіб’ють в царство снігу золоте
Дует
Поволі повертаємось у землю, як в колиску,вузли зелені зілля в’яжуть нас — два спутані акорди Сокира сонця вбита в пень дубовий лезом блиску,музика моху, ласка вітру, дуб, мов ідол, гордий На тратві дня, що нас несе, тіла слухняні й тепл...
Гімн життя
Іди в ночі, мій друже, іди вночі на груньі серце, що в утомі, ти приложи до хвої,по місяця чолі рукою пересунь,а може, тиша тугу поволі в тобі вкоїть Усі твої маріння, усі думки замовкнуть,вже бур’яном для тебе не є рудий храбуст,уже глядиш і...
Слово про полк піхоти
Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно ...