1 min read
Слушать(AI)Віщий дуб
Сніг зеленіє в світлі ночі,сніг блакитніє в світлі дня.
Цей дуб — то дерево пророче,корява ліра з його пня.
Сніг попеліє в сірий вечір,щоранку у вогнях цвіте.
Із рани сонця кровотечіб’ють в царство снігу золоте.
Лиш дуб один крізь біле море,дельфін рослинний, вдаль пливеі лірою сніг-саван поре,віщуючи життя живе.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ніч
Міх хмар із зорями, мов з житом,бере на плечі ніч і йде У круглім місяця коритізамісить тісто золоте Дівки п’яні, мов грім, проходять,реве із зодіака Бик Земля запліднена, і водиу куряві масних музик
Коляда
Тешуть теслі з срібла сани,стелиться сніжиста путь На тих санях в синь Дитя боже повезуть Тешуть теслі з срібла сани,сняться веснянії сни
Три перстені
Крилата скрипка на стіні,червоний дзбан, квітчаста скриня У скрипці творчі сплять вогні,роса музична срібна й синя В квітчастій скрині співний корінь,п’янливе зілля, віск, насіннята на самому дні три зорі,трьох перстенів ясне каміння<br ...
Прошак під церквою
Мохнатий, мохнатий, патлатий,курлапий та клишавий та чеверногийвилукуваті підігнув під себе ногий більмом споглядає на сонячну лату Брудний, космогрудий, від бруду руді підняв груди Беззуба щока, спорохнявіле ясно О, сонце всім світ...