1 min read
Слушать(AI)Душа прозориться до дна
Ніяковіючицвіте жовтенький підбіл.
Пахнуть трави.
Жовто-зелено, кучерявоберези повняться.
І на прозору волосіньнанизує хмарини жайвір.
Скрипить, розхитана іржаво,при окоренку вербна тінь,мов скаржиться: така
Така ясінь!
Лункі долонітримають склянки сонцеповні,і вінця тануть на губах,і, наче свічка в дзеркалах,плід світиться в жіночім лоні.
І вінця обрію склодувглибоким подихом рівняє, —світлотворящий його дух,скло пронизавши, йде в безкрає.
Від голосу стіна склянащомиті далі відступає —душа прозориться до дна,бо її світлом заливає.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Пам’яті Василя Шукшина
З землі повстале в землю повертає,та дух кріпить надія вікова:безсмертні всі, і згину нам немає,немає, друже, бо живі слова Нам легко так у будь-яку хвилинутебе відчуть і небом, і зелом,і кожна нами пережита днинатвоїм значиться молодим крило...
Жовтень
Зрадив паву пісок ворушкий:буде пух в набивні подушки;буде сон, мов каблучка з руки, —коти-коть, золоті В мене люба — на лівій руці,ходить ніч біля віч по Перемовч, не злякай бубонці,що лежать та й на правій руці Розколовся горіх, я...
Звертання до снігу
Ой, чистоти не вберегти,що мені очі Крізь подих снуйся і лети,крізь вушко голки, І білизна твоя яснавідтінює скорботу;бринить, бринить суха струна —чорнобиль чорноротий Віджив, засох і тільки звуккружляє, мов насіння,і проситься сте...
Тіснота
В березовім шемранні, в шерехах щедрого світувчувалась широкість небесна на розмах крила,і зграйчасте сім’я, й пташки перелітнісніги крапкували потульні — теплом для Хитке верховіття напружене тіло хитало,земля ворушилась, і світ присідав,і п...
