1 min read
Слушать(AI)Ґоти
Похмурий день зачаївся в туманi.
Над бродом ржуть, полохаючись, конi.
Мiй меч бренить, та чую, що на гранiМене не зрадять крицевi долонi.
Учора твердо так, без
Промовив: нi, суворий до останку.
I цiлу нiч пiд бурю i пiд
Процiлував я оп’янiлу бранку.
Хай анти ждуть за рiчкою в туманi,
Мене не зрадять крицевi долонi.
I тiльки образ голубий на гранiНе осiнить мої гарячi скронi.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Негритянський божок
М А Тисячолітній, дужий Один віддав його залізні риси,
Сестра а другому — мати
Сестра, а другому — мати Містечко — як сіра твань Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань
Давнім трунком терпкістю Каяли
Давнім трунком, терпкістю Ці — і кров, і смерть Небо — княжі київські емалі Небо знову — твердь
Пророк
Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі Дівчата з горбів Давно не сходять до танцю