Весно, що за чудо
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з
Й серце к жизні будить?
Вчора тлів, мов Лазар,
В горя домовині
Що ж се за нова
Мені блисла нині?
Дивний голос мя
Кличе – тут-то,
Встань, прокинься, пробудись!
Vivere
Вітре теплий, брате мій,
Чи твоя се мова?
Чи на гірці
Так шумить діброва?
Травко, чи се, може,
Втішно так шептала,
Що з-під криги
Знов на світло встала?
Чи се, може, шемріт твій,
Річко, срібна ленто,
Змив мій смуток і застій?
Vivere memento!
Всюди чую любий глас,
Клик життя
Весно, вітре, люблю вас,
Гори, ріки, тучі!
Люди, люди!
Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров’ю
Ваше горе змити.
А що кров не зможе змить,
Спалимо огнем то!
Лиш боротись значить жить…Vivere memento!14 октября 1883
