Не знав не знав звіздар гостробородий

Чатує вітер на останнє листястарого дуба, що своїм коріннямтримає схили А знизу,по глинищах,по збляклих травахвповзає дим циганського багаттяі чутно — перегукуються людиза сірою гіркою пеленою. Строката хустка — жовте і багряне —з…

Е — село Золотоніського р-ну Черкас. обл., поблизу якого в заплаві р. Супою (лівої притоки Дніпра) 1960—61 знайдено залишки човна, рештки кістяка людини та 15 античних бронзових посудин, оздоблених рельєфним орнаментом. Цей унікальний…

Розділ IVТим часом гінець доганяє світанняі клаптями ночі доточує дні. І кожна хвилина, здається, – остання,і крихта надії кричить йому: О скільки нам, Боже, ти степу одміряв!

Петро — не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не Коли вели Ісуса до мучителя,була сльота.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, Коли їх ждуть далекі адресати, Коли є час, коли немає часу, І коли навіть ні про що писати.

Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії. Якби було вас менше навкруги,—людина може вдаритись в апатію. Мені смакує ваш ажіотаж.

Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра — звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій.

На конвертики хатліто клеїть віконця, як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки. Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там.