За птахом піниться вода.
В малому полі мак
Пречисту хмару
І макоцвітний погляд ронить.
Ти чуєш: плачуть по мені.
Ти чуєш: плачуть за тобою.
У множині і в
Тобою плачуть, плачуть мною.
А досить! брати — брали з
Терпінням, тілом — чим хотіли!
Ми не любили їх.
Ми одне одного крізь час.
На юність молодість лягла
Її обличчя
Прийшла дорога
До нас — до тебе і до мене.
Вона нам світиться одна.
Вона одна на всі дороги.
В ній однина і множина,
Вітчизна й труд.
І — всі тривоги.1975
