Квітень

На крилах журавлів весна вже сушить весла,

Загомоніли про життя діди,

І на стежин пахучі

З снопів тополь тече зелений дим.

І падає в ставки ночами п’яне небо,

Де гуси білі сплять чутливим сном.

У снах своїх, мабуть, самі від

Дівчата пролітають над селом.

Летять вони неласкані, незаймані,

В розгоні мрій, не випитих

Повитий згадками, непрощеними й зайвими,

Скрипить протезом сторож Явдоким.

Скрипить мені, що даль життя не хитра,

Уміти б все забуть і все

Та я іду під всі чотири

На все життя закохувать дівчат,

Бо вже встає світання над дідами,

Прокинулись дівчатонька й дуби.

Сира земля пошерхлими

Припала до грудей сівалок голубих.1958