2 min read
Слушать

Дороги

Молюся вам, оті дороги,

Донецькі, чорні, кам’яні,

Що ранили дитячі

І лікували у стерні;

Отим стежкам, які

По мінах у ворожий тил,

Щоб вибухав, де ми ходили,

Живий бузок, а не тротил.

Тепер оте напівдитяче,

Окопне, давнє,

Сопілкою у грудях плаче,

Сльозою по щоці

Молюся вам, дороги пізні,

Де радість є і смуток є,

Де, зрікшись неживої пісні,

Я серце обновив своє.

О, скільки тут було капканів!

Хоч це, здається, не війна,

Та поміж сосен і

Ховалась пастка не одна.

Отут живуть лауреати,

А там живе чиновний

Навчись брехати, щоб до

Тебе покликав лизоблюд.

Тоді, дивись, тебе помітять.

Благословляючи у путь,

В газетах праведно

І ветераном

Молюся вам, святі дороги,

Дуби, озера, комиші,

Де голос чесної

Прокинувся в моїй душі.

Оновлений, туди

З малим блокнотиком в руці,

Де між зеленого

Цвітуть в окопах чебреці;

Де сосни бронзові на схилах,

І зосереджені, й журні,

Як монументи на могилах,

Стоять у грізній тишині.

Мені вечірні зорі світять

І легко дихать, легко йти.

Я певен, що вони помітять,

Бо в зорях є живі брати.

0
0
12
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+