1 min read
Слушать(AI)Прощання школи
На вулиці підніс угору вітерна привітання дня пилюки бовдур,немовби капелюх із голови.
В очах танок шалений чорних літер.
Гляджу на гір далеких темну говдута на пісок подвір’я половий.
Зі школи ідучи поворітьма,несу листок на пошту до рідні.
Дорога завтра вибігне прямаі вітер в шприхах загуде пісні.
Думок у голові кружляє сто.
Небавом сяду одинцем в гаю,а нині разом вкидаю з листомв поштову скриньку молодість мою.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Лист
На клаптику паперурука напише словокоротке:прощай Хоч тьмяні очі знову, зновуобіцяють солодкийодчай На клаптику паперурука напише тремтячи,що тісно двом серцямна світіширокому
Весна
В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об з...
Ярмарок
Мій брат — кравець хлоп’ячих мрій,зішив з землею небо Горять хустки у крамарів,немов стобарвний гребінь Співають теслі, бубни б’ють Розкрию таємницю:червоне сонце продаютьна ярмарку в Горлицях
Сутінь
Долоні сну в весінніх сіняхлягли на струн прощальнім шумі В твоїх очах блакитна сутінь Не дно кларнета — дно задуми Мов зустрічі давно забуті,подертий шовк твоїх левконій
