Ars poetica II 4
Мистецтво поезії II, 4Захоплений дітвак,захоплений красою,один із тих бурлак,які живуть росою
Захоплений до краю,мов барва в рожі згусла
Нічого більш не маю,лишень кедрові гусла
Для Нього хочу грати,рукою в гусла бити
Мистецтво поезії II, 4Захоплений дітвак,захоплений красою,один із тих бурлак,які живуть росою
Захоплений до краю,мов барва в рожі згусла
Нічого більш не маю,лишень кедрові гусла
Для Нього хочу грати,рукою в гусла бити
1
Большая вещь – сама себе приют
Глубокий скит или широкий пруд,
таинственная рыба в глубине
Я выстрадал прекрасную могилу,
Она давно меня к себе влечет;
Здесь, на земле, она чудесной силой
И храмы и дворцы переживет
…
’Tis thy affection’s on tip of a golden string,
With salt box of my minds chattering in beseech,
Thou art canvas for a willow I never leaned on,
Arbor emptied occluded by autumn early come,
Th’ stone giant’s rooted like a loner in candle spark,
Door’s wheezing for mother nay listened to her wench,
Th’ bench waiting for th’ nurse called long agone for lunch.