Кінчаючи цієї книгиспівні, п’янливі сторінки,не думай, друже, що у них ягоріти зможу крізь віки.
Із поривань, натхнень, одчаюостанеться лиш попіл мрій.
Бо ж пам’ятник крихкий лишаютурботі й радості своїй.
1 min read
СлушатьКінчаючи
0
0
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Балада провулка
Де, заламавши руки сині,рятунку кличе ніч намарне,колишуться п’яниці й тінібіля кульгавої ліхтарні Блакитним квітом похилившись,ліхтарня, мов лілея в’яне,і світ недійсний, тільки мишіведуть шевців на місяць п’яних В корчмі із зорями й дз...…
Коло змін
Жаркий, духотний день, зомлівши,мов стовп, упав на груди ночі Що ти згубив, не знайдеш більше,і час надію розхлюпоче Ще піна світла з дзбана сонцяпарує пилом з теплих мурів Не жди від долі оборонця,від пазурів в овечій шкурі…
Весна
В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об з...…
Сади
Задзвеніли сади,задзвеніли піснями Я такий молодий,повний юними днями Одяглися садив черешневеє плаття Рвучий струмінь води,наче юне завзяття…
Comments
You need to be signed in to write comments
