1 мин
Слушать

Тінь

Все глибше входить в землю спека,і ширша подих, що не крок.

І пада тінь моя далекапо той бік річки на пісок.

Угору золото струмує,донизу темне скло тече.

Висока ніч стоїть ошую,правобіч — гине день з

А посередині ти крочиш.

Куди не ступиш — в центрі ти;посеред дня, посеред ночі,посеред світла,

І лише тінь твоя кружляє;то лащиться, бува, до ніг,то ниттю в далечінь безкраюрозмотується без доріг.

То підіймається угорустовпом високим смоляним,а то сягає, наче корінь,аж соляної глибини.

І то донизу тебе смиче,то стрімко вгору порива.

Глянь, на рахманному обличчізнов закущилася трава.

А плечі врізались у кручу,підперши береги

Піднімеш пучку й миттю влучишв очей джерела золоті.***

0
0
192
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Приметы потепления
Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.