Муміфікую вже, так, так,сувої споминів і втрат,гарячо-журний снігопад,можливість зрад,можливість волі,а під очима накип солі —чи ти повернешся назад?
О доле!
Коли?
Бо думка йде вже навпрошки —я не спішу і спотикаюсь.
Воскресни усмішкою вмить!
Чекаю…***
