1 min read
Слушать(AI)Передосіннє
Щербиться, лункішає капіж,прояснена просвічує калина,і що не крапля — пада срібний гріш,і що не слово — з гілки
Дозріло все, наповнилось ущерть,вода в губах ледь-ледве не
Завершується літа круговерть,ось-ось і холод біло усміхнеться.
Твердіша, в бильця вглибившись, рука,стиска промиті часом волокнини,в суглобах цвяхів млявість виника,підступна цвіль промацує щілини.
А дощ іде,проціджений, прямий,дуднить нудотно змилена
Ще день, ще два, і сизий птах зиминатрусить в ноги лагідного пір’я.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Дводільність
Однодільний і світ —так чому в роздвоєнстві дні минають,між долонями сосна нестримно росте,захват криком вуста розтискає —затікає повітря густе Так навіщо жалю завдавати —довжить ніч і скорочувать день,і виходить на пруг, як на страту —б...
В оці роси
Благословен будь, день сльотавий та холодний,коли в шибки так дме, що навіть чути свист;і ти немов завис над хланями безодні,намоклий і важкий, як той дубовий лист Та чути глибину майбутньо-неземного,що аж холоне кров, і музика луна —і не сту...
На спадку вечора
Не віддзеркалює водауже ні хмар, ні птахів І сонце, випавши з гнізда,вниз покотилось з даху Перехилились голоси—аж мур небесний тріснув,та з тріщин краплями росипросочувалась І позліталися давноу вулик звуки й бджоли
Лад
Недослідимий, незбагненнийтравневий світ густо-зелений Співа весь день дрібний пташок,немов заучує урок,луна весь час один рядок:— Тьох-тьох… Віть-віть… — Тьох-тьох Віть-віть… —звучить у відповідь рефреном А ми з тобою оцих дварядки...