1 min read
Слушать(AI)Полювання
Дні втрат і віднаходин,дні сонячних думок,де сміх, як бризки глодусеред пустих гілок.
Та й голова на скрузіболить від денноти;мисливський зір в натузіне годен осягтині спотику козулі,ні зламаних стеблин,ані польоту кулі,що пущено вдогін.
Твій пес затято глянеу той темнавий бік,бо ж дике око в’яне —хрип лине звіддалік.
Йому все аби гонидо крапельки снаги,щоб жмут пахкої вовнидобуть хоча б з ноги.
А я зірвав рушницю,щоб відступився гнів,і стрілю лист, як птицю,що падає долів.
Розлізлась на волокнаконопляна луна —хтось поряд гостро
А-а… Тиша набіжна.
І листя облетілехрущить усе, хрущить,і пес як знавіснілийвсе гавка у блакить.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
2 Несподіваний сніг
1 Перший Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом
Райдужна брама
Хтось в райдугу ввійшов ген там на косогорі,і одяг спалахнув на плечах, і І стала, наче дух, та постать геть прозора,спинилася на мить, щоб спалахнуть ще І відблиск залишивсь яскравий у повітрі,та ти його втягнув очима в свою кров,зостал...
“Прибились сплесками прихлюпалися гулом”
Прибились сплесками, прихлюпалися гулом,обезтілесніли, легенькі, мов відлунок,лягли в ногах повільненько, заснулидалекі ночі, ночі Тріщить вогонь, нічна фуркоче прядка,кругліє яблуком на покуті лампадка,і шибка деренчить розслабла, як струна,...
Спалахи
Стоять, немов після посвятства,дерева, світлі, мовчазні,і щедро роздають багатствасухій осінній стороні Я і собі підставив жмені —хай капле золото й Але летять скарби повз мене,—рука ж, пожадливо-нужденна,вхопила декілька жарин;і, відсах...