Похилі чола,похмурі очі,розпука гола,мов свердлом, точить.
Тривожний голосшепоче стиха,та зір навколошукає лиха.
Тривожні очі:німим що буде?
І серед ночіблукають люди.
Зимою, літом,мороз чи спека —йде острах світомта небезпека.
Гарячка й тугауста спалила,і кряче пугач —зла чорна сила.
Стукочуть кузнідесь таємниче,і усміх дружнійзастиг в обличчі.
Заблисне обрійвогнями зливи,добі хоробрійчас невмолимий.
Зневіри трійло,сліпий недогляд,та неспокійноу далеч погляд.
І раптом: стукіт,тупіт,гулкопит.
Далекодудоня.
Стрясетьсядолоня.
І раптом: глухо.
І до землі в тривозі вухо:земля дрижить.
І чути:з грюкотом гряде далека мить.
Надходять роки,суворі роки.
Незламні крокивже на Нову прямують путь,
Новемайбутнємолотомкують.
